Прощавай, недолугий року!

0 Comments

Цей 2015 рік був нелегким і виснажливим.

Я не маю права скаржитись, тому просто зроблю свої висновки і буду рухатись далі. А пишу тут не тому що я довіряю людям. Швидше, бо в мене проблеми з пам'яттю. Людям ж, навпаки, не вірю. Цього року я почав ще й недолюблювати людей. Українців. І це перший мій висновок за рік. Українці, здебільшого, ліниві, не здатні мислити самостійно. Це люди з комплексом меншовартості, який в спектральній площині починається десь від незнання іноземної мови, закінчується відсутністю копійчини. Нехай у нас є невикорінне почуття патріотизму, на одному ньому далеко не заїдеш. Краще сидіти на одному місці і критикувати всіх і все. Можна в фейсбуку підписатись на т.з. депутатів і думати, що лайком ти вершиш долю цілого соціуму. Можна просто завше нити в соцмережах. В будь-якому випадку, українців не вистачає на більше. Саме тому вони знатні #зрада - поціновувачі. І це не стосується лише віртуалізації. У реальному житті все ще гірше.

Другий мій висновок полягає у тому, що наша нація не здатна розвиватись самостійно-еволюціонувати. Називайте нас якомога пафосніше, ярликуйте нас якомога англійськіше. Це не продасть нас. Українці паскудні. Вони-нація аутсорцерів. Постійних найманих працівників, які за долар здатні маму рідну продати.
Звичайно, Ви обурились читаючи це. Чому я заганяю всіх під одну хвилю?! Як так?! Що за узагальнення?! Але якщо у Вас виникає така думка, то Ви читаєте цей пост на півдорозі за кордон, або вже там)))
Українцям потрібно тирана. Розумного, некорумпованого. А такого нема. І не знайдеться. Тут або те, або інше. Признатись чесно, бачив я особисто як творяться політичні партії без одноосібного лідера і без олігарха...Цей рік запам'ятається мені тим. А ніяк вони не творяться. Бо питання фінансів зводить будь-яку ініціативу нанівець. Гроші=залежність. Амінь. Нам потрібно когось/щось здатного копнути кожного під дупу. І якщо це не теперішні події, то гріш-нам ціна.

Це яхта, яка пливе за течією, але повинна знайти керманича. Течія невтішна, а команда поводирів не хоче брати відповідальність на себе.

Так, саме відчуття відповідальності-це те, що потрібно кожному українцю!

Третій мій висновок за рік: цінуйте друзів! Це, можливо, все, що залишиться Вам після Вашого краху. А він неминучий. Бо кожен крах-це шлях до під'йому! Не вірте східним мудрецям! Тут Ви або успішні, або ніхто! Краще бути успішним! Тому навчіться робити щось з 100%вою віддачею, і робіть! А друзі повинні бути поруч і завжди підтримати. Інакше навіщо вони носять таке горде знамено?! Завжди є хтось, хто надихає і підтримує, тоді і з'являється підтвердження мети: це потрібно не лише тобі! Роби! Вперед! Дряпайся як навіжений, досягай вершин!
Так вже трапилось, що cправжні друзі мені завжди помагають і віддають свої часові, мисленнєві, матеріальні ресурси задля реалізації придуманих мною причуд. Безмежно вдячний і ціную, хай інколи і не вдається виразити вдячність...Справжні друзі повинні розраховувати на повну віддачу, тож хай знають: я завжди радий!!!

Є в мене подруга, яка неоднозначно реагує на поняття "рефлексія". Сміється-заливається до сліз.

Менше рефлектуйте(бо це охоплює минуле), а більше мисліть(майбутнім)!!!

Певно, середовище визначає і творить тебе як особистість. Тому, зважай на середовище з яким/в якому проводиш більшість часу. Цінуй і поважай! Люби і помагай!

Четвертий мій висновок: робіть не задумуючись! З дитинства нас вчать все обраховувати. Шукати логічні зв'язки. Все дуже просто: або ти робиш, або ти шукаєш "ліцензування" відмазкам. При тому, якщо ти не почнеш втілювати свою ідею в життя-її втілить хтось інший. І це стосується всього, починаючи від особистого життя, закінчуючи бізнесом. Якщо ти повагаєшся ще місяць, бо тобі треба доточити ідею-сира ідея вже місяць працюватиме у виконанні когось іншого. Якщо ти мрієш про власний бізнес-роби! Вже і негайно!!! Інакше твою нішу займе такий же мрійник, але з яйцями!

П'ята думка: вір в світову рівновагу (всесвітню справедливість). Вона існує, як би ти її не називав. Більше того, іноді речі, які відбуваються навколо, слід сприймати як статистику: так легше для нервової системи, здоров'я вцілому!

Рік приніс багато розчарувань. Але було і не менше перемог! Якщо ні-то буде! Обов'язково буде! Бо падіння повинні компенсуватись злетами, а невдачі-перемогами. Так стається. Так мусить ставатись. Незалежно від релігійних вподобань. Це Дао Де Цзін, курва!

Шостий висновок: діти-то є радість! Мені пощастило бути хрещеним батьком п'яти малявок. І я не назву відчуття приємнішого, аніж черпати наснагу, проводячи час з ними. Іноді хочеться своїх спиногризів-таких безпосередніх і рідних. Це відчуття зникає, коли вмикається раціо, але очевидним планом на найближчі роки будуть діти. Бо діти-то є радість!

Сьомий висновок: любов існує!

Цей рік був переповненим емоціями. Від весіль друзів, до очікування народження дітей. Від безглуздих розходжень, до незапланованих зустрічей. Від незрозумілих образ, до виправданих сподівань.

Цей рік був сповнений гучною музикою і тихим відлунням думок. Від запальних вечірок, до сумних посиденьок. Від радощів, до смутку.

Цей рік завершився дронами, які залетіли не туди,і справжнім салатом олів'є!

Цей негативний рік буде стертий з хард-драйву. Залишаться лише фрагментарні позитивні моменти.

Я не вірю в справедливих суддів.

Я не вірю в відданих прокурорів.

Я не вірю в чесних слідчих.

Я не вірю в реформи в Україні.

Я не вірю в борців з корупцією в Україні.

А втім, я не вірю нікому.

Я не дивлюсь телевізор.

Я не читаю блоггерів.

Я не знаю скільки коштує гречка.